Дослідження лактулози на застосування при захворюваннях печінки та запорах

Лактулоза, діюча речовина Лактусану, є синтетичним дисахаридом, під впливом якого відбувається розмноження Lact. acidophilis та Lact. bifidus в товстому кишечнику. За рахунок цього пригнічується зростання гнильних та інших патогенних мікробів.

Під дією препарату зменшується утворення азотовмісних речовин у проксимальному відділі товстої кишки та, відповідно, їх абсорбція у системний кровотік.

Виходячи з цих даних, препарат слід призначати при хронічній печінковій енцефалопатії та дисбактеріозах кишечника, що характеризуються зниженням або відсутністю лактобактерій та надлишком гнильної мікрофлори.

Дослідження проводилося у гастроентерологічному відділенні 2-ї ЦМКЛ м. Київ. 

У дослідженні було включено 26 пацієнтів віком від 46 до 54 років, які були поділені на 2 групи:

• Хворі з хронічними криптогенними гепатитами та цирозами печінки з наявністю хронічної печінкової енцефалопатії – 11 осіб (7 чоловіків та 4 жінки).
• Хворі із стійкими запорами, у яких при дослідженні калу на дисбактеріоз виявлено зниження лактобактерій (у 5 хворих) або їх повну відсутність (у 10 хворих) та присутність гнильних мікробів у 6 хворих із 15.

Хворим із печінковою енцефалопатією давали сироп Лактусан по 3 столові ложки (45мл) 2 рази на день протягом 15 днів. Оцінювалася динаміка клінічних ознак енцефалопатії та трансаміназ. Зазначено, що після курсу терапії явища енцефалопатії зменшились у всіх пацієнтів, суттєвої динаміки трансаміназ не виявлено, хоча у 6 хворих відмічено незначне їх зниження.

У 2-й групі хворих з дисбактеріозами кишківника Лактусан призначався по 1 столовій ложці (15 мл) 1-2 рази на день. Вже на 5-7 день відзначено нормалізацію випорожнень у всіх 15 хворих. При продовженні лікування у 6 осіб з'явилася тенденція до проносів, які були куповані зниженням дози препарату вдвічі.

Повторне дослідження калу на дисбактеріоз проводилося через 2 тижні після відміни препарату. У 12 осіб кількість лактобактерій та біфідобактерій досягла нормальних показників (1010).

За період дослідження не було відзначено жодних явищ поганої переносимості препарату – нудоти, блювання, болю у животі.

ВИСНОВКИ

Застосування Лактусану протягом 2 тижнів хворими на хронічну печінкову енцефалопатію дозволяє знизити клінічні прояви енцефалопатії. Відзначається також позитивна динаміка симптомів у хворих, які страждають на дисбактеріози при нормалізації мікробного спектру товстої кишки.

Можна рекомендувати прийом Лактусану в гастроентерологічній практиці хворим на хронічні захворювання печінки з симптомами печінкової енцефалопатії та хворим на хронічні стійкі закрепи, зумовлені дисбактеріозом зі зниженням кількості лактобактерій. Препарат добре переноситься хворими, тому може застосовуватися як за умов стаціонару, і у амбулаторних умовах.