Аскорбінова кислота

Опис Аскорбінова кислота

Аскорбінова кислота (вітамін С) — водорозчинний вітамін, який сприяє оптимальному перебігу тканинного обміну. Бере активну участь в окисно-відновних реакціях, утворюючи з дегідроаскорбіновою кислотою систему перенесення протона водню, проявляє властивості антиоксиданту, за рахунок чого забезпечує стабільність клітинних мембран. Бере участь у синтезі основної речовини сполучної тканини судинної стінки, таким чином запобігаючи розвитку геморагічного діатезу. В організмі людини не синтезується. При недостатньому надходженні аскорбінової кислоти з продуктами харчування розвивається кровотеча з ясен, слизових оболонок. Бере участь в обміні глюкози, катаболізмі холестерину, синтезі стероїдних гормонів. При стресових реакціях вміст аскорбінової кислоти в організмі і в тканині надниркових залоз зокрема значно знижується, що підтверджує участь аскорбінової кислоти в реакціях адаптації. Здатна чинити антианемічну дію за рахунок впливу на обмін заліза. Відновлює тривалентне залізо до двовалентного, яке транспортується з током крові.

Вітамін С є одним з найважливіших вітамінів, який відповідає за безліч факторів в організмі:

• Бере участь у синтезі колагену, який є основою для всіх сполучних тканин. Відповідно покращує стан усіх зв'язок, хрящів, судин і шкіри. У разі травм допомагає швидше відновлюватися, збільшуючи швидкість загоєння ран.

• Є антистресовим. За будь-яких навантажень на організм, чи то перевтома, чи то стрес, чи то навіть паління – споживання вітаміну Ц в організмі значно підвищується.

• Сильно підвищує імунітет, що доведено численними дослідженнями. Стимулює вироблення імунних клітин, антитіл. Значно скорочує тривалість хвороб.

• Покращує сон, підвищує загальний тонус.

• Допомагає розщеплювати шкідливий холестерин у крові, а хороший навпаки, оберігає від закислення. Відповідно запобігає розвитку атеросклерозу та покращує стан судин.

• Виводить безліч токсинів із крові, печінки та тканин організму, оскільки вітамін Ц – це потужний антиоксидант. Організм швидше відновлюється і повільніше старіє.

• Покращує доставку кисню до клітин, від чого насичення організму первинною енергією підвищується.

• Сильно знижує ризик виникнення тромбів у крові.

• Покращує ефективність роботи вітаміну Д. Якщо в організмі недостатньо вітаміну Ц – вітамін Д, найімовірніше, також.

• Полегшує засвоєння заліза.

• Покращує роботу Фолієвої кислоти, вітаміну Б 9.

• Захищає ДНК від вільних радикалів, блокує надходження нітратів із зовнішнього середовища. Особливо помітно в містах із поганою екологією. Знижує ймовірність розвитку пухлин.

Вітамін C відіграє важливу роль у підтримці нашого здоров'я. Він не тільки зміцнює імунну систему, а й сприяє поліпшенню стану шкіри, а також допомагає організму справлятися з негативними впливами навколишнього середовища. Тому важливо дбати про його нормальний рівень, щоб залишатися здоровим.

Фармакокінетика.

Аскорбінова кислота після парентерального введення легко проникає в лейкоцити, тромбоцити, і потім — в усі тканини. Накопичується в основному в органах з підвищеним рівнем обмінних процесів, зокрема у тканини надниркових залоз. У тканинах знаходиться як у вільному стані, так і у вигляді сполучень. Виводиться з організму з сечею як у незміненому вигляді, так і у вигляді метаболітів.

Вживання алкоголю та куріння прискорюють руйнування аскорбінової кислоти (перетворення в неактивні метаболіти), різко знижуючи її запаси в організмі.

Показання:

Гіповітаміноз С; цинга; кровотечі (маткові, легеневі, носові, печінкові); геморагічні діатези; кровотечі як синдром променевої хвороби; різноманітні інтоксикації та інфекційні захворювання; нефропатія вагітних; аддісоновий криз; передозування антикоагулянтів; переломи кісток і в'ялогранулюючі рани; різноманітні дистрофії; підвищене мозкове напруження і важка фізична праця. 

Протипоказання:

Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів лікарського засобу; цукровий діабет; підвищене згортання крові; схильність до тромбозів; тромбофлебіт; сечокам'яна хвороба (у т. ч. гіпероксалурія); ниркова недостатність; прогресуючі злоякісні захворювання; гемохроматоз; таласемія; поліцитемія; лейкемія; сидеробластна анемія; серпоподібноклітинна анемія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.